-
1 надрываться
несов.; сов. - надорв`атьсянадрива́тися, надірва́тися и мног. понадрива́тися; ( о здоровье и силах) підрива́тися, підірва́тися; ( стараться изо всех сил) перерива́тися, перерва́тися, роздира́тися, розде́ртися и розідра́тися (роздеру́ся, роздерешся); ( надсаживаться) надса́джуватися, -джуюся, -джуєшся, надсади́тися, -саджу́ся, -са́дишся; ( подрываться) підвере́джуватися, -джуюся, -джуєшся, підвереди́тися, -джуся, -дишся и мног. попідвере́джуватися, сов. увере́дитися и уве́редитися\надрываться рыва́ться со сме́ху — [аж] надрива́тися (перерива́тися) від (із, зі) сміху (від ре́готу, з ре́готу)
се́рдце (душа́) \надрываться рыва́ется — се́рце (душа́) надрива́ється (кра́ється, рве́ться)
-
2 подрывать
подорватьI. 1) (разорвать сысподу) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, (надрывать) надривати, надірвати, (о мног.) понадривати що;2) (порохом и т. п.) підривати, підірвати, підсаджувати, підсадити в повітря, зрушувати, зрушити, (взрывать) висаджувати, висадити в повітря що. -рвать стену крепости - підірвати (підсадити) (в) фортеці стіну;3) (наносить ущерб) підривати, підірвати, (о мног.) попідривати, шкодити, пошкодити що, кому. [Війна підірвала торго[і]влю]; (о силах, здоровьи) підривати, підірвати, порушувати и порушати, порушити, під[у]вереджувати, під[у]вередити, збавляти, збавити, (о мног.) позбавляти. [Гнав коня чим-дуж та й підірвав. Підірвав себе тяжкою роботою. Підвередив себе, підіймаючи важке. Силу втратила, здоров'я збавила (Мирн.)]. -вать авторитет чей, доверие - підривати, підірвати (порушувати, порушити) авторитет чий, довір'я чиє. Подорванный - підірваний, (о мног.) попідриваний; (о силах, здоровье) підірваний, порушений, під[у]вережений, збавлений; (о стене и т. п.) підірваний, зрушений, підсаджений.* * *I несов.; сов. - подорв`атьпідрива́ти, підірва́ти и попідрива́ти; ( взрывать) виса́джувати в пові́тря, ви́садити в пові́тря и повиса́джувати в пові́тря; (со словами "силы", "здоровье") збавля́ти, зба́витиII несов.; сов. - подр`ыть( землю) підрива́ти, підри́ти и попідрива́ти; ( подкапывать) підко́пувати, підкопа́ти и попідко́пувати -
3 подрываться
подорваться1) підриватися, піді(о)рватися;2) (порохом и т. п.) підриватися, підірватися, підсаджуватися, підсадитися, бути підірваним, підсадженим; (взрываться) висаджуватися, висадитися, бути висадженим в повітря;3) (о силах, здоровьи) підриватися, підірватися, під[у]вережуватися, під[у]вередитися, (о мног. попідвереджуватися), порушатися, порушитися. [Вони потроху звикатимуть до праці, не підтриватимуться на тяжкій роботі (Єфр.)].II. Подрывать, подрыть - підривати, підрити, (подкапывать) підкопувати, підкопати, (о мног.) попідривати, попідкопувати, (норами) піднорювати, підноряти, піднорити, (о мног.) попіднорювати (о кротах) покротити. [Свині попідривали яблуні. Вода піднорює берег. Кроти всю землю попіднорювали (попідривали)]. Подрытый - підритий, попідриваний, підкопаний, попідкопуваний, піднорений, попіднорюваний. -ваться, подрыться - підриватися, підритися, попідриватися, підкопуватися, підкопатися, попідкопуватися, піднорюватися, піднорятися, підноритися, попіднорюватися. Он всё -ется под меня - він усе риє під (на) мене.* * *I несов.; сов. - подорв`аться1) підрива́тися, підірва́тися и попідрива́тися; (надрывать здоровье, силы) підвере́джуватися, підвереди́тися и попідвере́джуватися2) страд. (несов.) підрива́тися; виса́джуватися в пові́тря; збавля́тисяII несов.; сов. - подр`ыться1) підрива́тися, підри́тися и попідрива́тися; підко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися2) (перен.: вредить интригами, происками) підко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися
См. также в других словарях:
Было бы здоровье - остальное купим — Оптимистический взгляд на жизнь, уверенность в своих силах при решении возникающих вопросов, отсутствие печали по поводу какой то материальной потери … Словарь народной фразеологии
Белинский, Виссарион Григорьевич — — родился 30 мая 1811 года в недавно присоединенном к России Свеаборге, где его отец, Григорий Никифорович, служил младшим лекарем флотского экипажа. Фамилию свою Григорий Никифорович получил при поступлении в семинарию от своего учебного… … Большая биографическая энциклопедия
Медицина — I Медицина Медицина система научных знаний и практической деятельности, целями которой являются укрепление и сохранение здоровья, продление жизни людей, предупреждение и лечение болезней человека. Для выполнения этих задач М. изучает строение и… … Медицинская энциклопедия
Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… … Большая биографическая энциклопедия
Ростопчин, граф Феодор Васильевич — — обер камергер, Главнокомандующий Москвы в 1812—1814 гг., член Государственного Совета. Род Ростопчиных родоначальником своим считает прямого потомка великого монгольского завоевателя Чингисхана — Бориса Давидовича Ростопчу,… … Большая биографическая энциклопедия
Ломоносов, Михаил Васильевич — — ученый и писатель, действительный член Российской Академии Наук, профессор химии С. Петербургского университета; родился в дер. Денисовке, Архангельской губ., 8 ноября 1711 г., скончался в С. Петербурге 4 апреля 1765 года. В настоящее… … Большая биографическая энциклопедия
Суворов, Александр Васильевич — (князь Италийский, граф Рымникский) — генералиссимус Российских войск, фельдмаршал австрийской армии, великий маршал войск пьемонтских, граф Священной Римской империи, наследственный принц Сардинского королевского дома, гранд короны и кузен … Большая биографическая энциклопедия
Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… … Большая биографическая энциклопедия
Александр II (часть 1, I-VI) — — Император Всероссийский, старший сын Великого Князя — впоследствии Императора — Николая Павловича и Великой Княгини Александры Феодоровны; родился в Москве 17 го апреля 1818 г.; объявлен Наследником престола 12 го декабря 1825 … Большая биографическая энциклопедия
Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… … Большая биографическая энциклопедия
ЗЛО — [греч. ἡ κακία, τὸ κακόν, πονηρός, τὸ αἰσχρόν, τὸ φαῦλον; лат. malum], характеристика падшего мира, связанная со способностью разумных существ, одаренных свободой воли, уклоняться от Бога; онтологическая и моральная категория, противоположность… … Православная энциклопедия
